Извините, этот текст доступен только на “украинский”.
Про те, як розводять джмелів і яку користь вони приносять господарствам, розповів виконавчий директор «Жива країна» Богдан Мазніцкій.
Дослідницькі роботи в галузі вирощування джмелів в лабораторних умовах були розпочаті в 2015 році, а в 2016, за сприяння фонду культури та інновацій Futura, стартував проект «Жива країна» і була запущена лабораторія з вирощування джмелів-запилювачів. На сьогоднішній день на агро-дослідницькій фундації вирощують близько 10 тисяч джмелиних сімей в рік.
Богдан Мазницкій та Юлія РябцеваУ планах – відкрити другу чергу такого «заводу», де джмелі проходять весь життєвий цикл. Начальник лабораторії Юлія Рябцева зазначає, що в лабораторії є холодильна камера, в якій підтримується штучна зима. Джмелі в ній «засинають». Такий процес називається діапаузою і, в лабораторних умовах, допомагає повторити життєвий цикл комахи. У лабораторії санітарні умови, які виключають потрапляння в приміщення інфекцій і регулярно проводяться всі дослідження в районній ветлабораторії, є довідки, що джмелині сім’ї здорові.
За словами Богдана Мазницкого, джмелів-запилювачів вже давно застосовують в сільському господарстві Великобританії, Голландії, Ізраїлю, Іспанії та США, але в Україні ця культура не так широко розвинена. Проте, він стверджує, що джмелі дуже важливі для господарств, а роль запилення в процесі вирощування овочів, фруктів і взагалі в природі настільки велика, що питання «Чи потрібні запилювачі?» у досвідчених агрономів не постає. Більш того, сучасні фермери вважають за краще контролювати процес запилення самим, а не залежати від погоди. У теплицях запилення за допомогою бджіл досить накладно — дуже багато бджіл на квадратний метр, які заважають працювати. Тому вже більше 30 років джмелі запилюють рослини по всьому світу.
«Ми – аграрна країна. Є й сади, і теплиці, і ягідні господарства. Хтось користується бджолами, хтось джмелями, хтось хімікатами. Але, як показують наші дослідження, і дослідження провідних аграрних університетів світу, таких як грецький університет в Салоніках, університет штату Мен в США – джмелі на багатьох культурах є набагато ефективнішими, ніж бджоли. Але потрібно говорити про те, що найбільший ефект дає синергічне запилення, коли на ділянці є багато різних запилювачів», – уточнює Мазницкій.
За його словами, в Україні на даний момент деякі тепличні комбінати розводять джмелів для власних потреб, а для промислових обсягів використовуються імпортні комахи. Але такі джмелі можуть бути менш ефективними.
«Будь-який вчений скаже, що в місцевому агробіоценозі краще себе почувають місцеві види. У той час як джмелі, які прилетіли до нас з Ізраїлю або Іспанії, перетинають кілька часових поясів, що є стресом для комахи. Летять деякий час в літаку, де холодно, потім трясуться шляхом на поле до фермера. Це не заважає їм працювати, адже для того, щоб прогодувати потомство їм потрібно знайти пилок. Але місцеві джмелі більш підготовлені до місцевого клімату і навколишнього середовища», – пояснює директор «Жива країна».
Багатьох цікавить питання, наскільки можна збільшити прибуток, якщо використовувати джмелів? За результатами досліджень одного інституту в Болгарії – на соняшнику можна досягти 45% збільшення врожаю за рахунок джмелів, але потрібно відзначити, що в Україні поки такий результат повторити не вдалося. «Жива країна» провела два досліди, які, після аналізу за критерієм Стьюдента показали, що збільшення на соняшнику дорівнює 7-9%. Проте, щороку вони проводять нові дослідження, так як важливі навіть 5% в надбавці.
«Але найкраще джмелі працюють на персиках, вишнях, черешнях, ягодах, огірках та помідорах. Наші дослідження на ремонтантной малині показали на одній ділянці + 20% до врожайності з га, а на другій – + 29% з гектара. Найефективніше джмелями запилюється лохина через свою будову квітки, яка важкодоступна для інших запилювачів. Також джмелі дуже ефективні для таких культур, як льон», – зазначає Мазницкій.
Юлія Рябцева призводить ще один плюс джмелів, який полягає в тому, що комахи не агресивні. А трутні дуже доброзичливі, їх можна навіть погладити. Від бджіл їх також відрізняє і те, що джмелі крупніше, а тому краще проникають в квітку і струшують пилок. В результаті – відвідують більше квіток, а також можуть працювати при більш низьких температурах (від +8 градусів) і в тумані. Починають роботу рано вранці і ввечері, до заходу сонця.
І нехай джмелі не приносять мед (за сезон джмелиний вулик може дати грами), але зате допомогу служби запилення важко переоцінити при використанні для багатьох культур. Оскільки в Україні багаторічні температурні піки не змінюються і кожні 3-5 років ми маємо заморозки в період з 1-го по 10-е травня, але, при цьому, весна, найчастіше, буває дуже рання, або виникають зимові теплі «вікна», які пробуджують рослини, то джмелі можуть стати саме тими ефективними запилювачами, які вилетять на роботу при низькій для бджіл температурі, і встигнуть опилити рослини, які вже прокинулися.
Матеріал: Еліна Редіх